Керамічні вироби, наприклад, плитка Грейс за експлуатаційними характеристиками в кілька разів перевершує традиційні види плитки, а також мармур і граніт. Її виробляють за більш складною і просунутою технологією, ніж стандартну кераміку, але в результаті виходить по-справжньому міцний, високоміцний матеріал, що має високу стійкість до зносу, не схильний до впливу температури, опадів і механічних впливів. Розглянемо які типи плитки ще представлені на нашому ринку, особливості її виробництва та переваги.
Керамічний граніт: плитка грейс
Якщо раніше цей матеріал вважався дорогим (переважно імпортованим з Італії), то зараз фарфор уже доступний завдяки розвиненому виробництву в Україні. Керамічний граніт виглядає дуже красиво – завдяки сучасним технікам нанесення малюнка на плитці можна створити будь-який дизайн.
Матеріал широко використовується для настінних та підлогових покриттів у кухнях, ванних кімнатах та коридорах. Відмінною особливістю матеріалу є варіант укладання теплої підлоги під покриття.
Різниця між керамогранітом та керамічною плиткою
Основна відмінність теракотової глини від звичайної керамічної плитки – технологія виробництва. Для його виробництва потрібен більш високий тиск (400-500 кг/см2) та температура (1200-1300 градусів). Завдяки цьому керамограніт має значно кращі технічні показники морозостійкості, щільності, водопоглинання, хімічної стійкості та високої довговічності.
Спочатку керамограніт був винайдений як плитка для технічних цілей (громадські та промислові приміщення), але зараз він використовується в різних сферах застосування: ванні кімнати, сходи, фасади, стільниці.
При укладанні керамічної плитки необхідно використовувати спеціальний клей. За типом поверхні порцеляну можна розділити на такі види:
- порцеляна;
- текстурована кераміка – нагадує натуральний граніт: натуральний колір поверхні, висока міцність та невисока ціна;
- глазур – поверхня глазурується, а потім обпалюється. Загалом таке покриття забезпечує міцність та надійність, але згодом втрачає зовнішній вигляд;
- неполірована плитка;
- полірування. Зазвичай поверхня полірується до дзеркального блиску. Виглядає ефектніше, але коштує дорожче. Після інтенсивного використання поверхня стає матовою;
- структурована плитка – тиснена поверхня може імітувати дерево, шкіру, тканину або натуральний камінь.
Є й інші, менш поширені поверхні: рустикальні (старі), фрезеровані (напівглянцеві), нековзні.
Етап виготовлення керамічної плитки
Пресована плитка. Виготовлена із порошкоподібної сировини методом формування під високим тиском. Порошок, що містить 4-8% вологи, спресовують у двох напрямках під тиском 200-400 кг/см2. В результаті частинки перемішуються та частково деформуються. В результаті виходить щільна та міцна плитка навіть до випалу.
Формувальна плитка. Він складається з пастоподібної речовини, яку пропускають через екструдер і надають їй потрібної форми. Смуга, що виходить із екструдера, розрізається до необхідного розміру.
Глазур. Таку плитку покривають вітражами, що робить матеріал яскравішим і соковитішим. Сама глазур спочатку складається із суміші мінеральних сполук, яка наноситься на поверхню та розплавляється. При охолодженні речовина утворює скло. Глазурі можуть бути кольоровими чи білими, прозорими чи матовими. При дворазовому випалюванні наноситься на обпалену поверхню, при одноразовому випалюванні — на суху поверхню.
Неглазурована плитка. Має однорідний склад та колір по всій товщині. Зазвичай не прикрашена візерунками чи орнаментами, різниці між передом та спинкою немає.
Класифікація якості плитки
Частота дефектів плитки першого ґатунку зазвичай досягає 5 на 100 плиток. У другому та третьому сортах дефектів може бути більше. Зверніть увагу, що кожен виробник може мати свої стандарти визначення типу продукції.
Тон. Технологія виробництва не дозволяє одержати плитку однакового відтінку. Тому перед упаковкою товару та усуненням дефектів плитку ділять на категорії за відтінками. Найчастіше відтінок вказаний на упаковці у вигляді штампу з літерною назвою.
Формат (калібр). Після випалення плитка може відрізнятись за розміром. Перед упаковкою виробники сортують їх за розмірами з дотриманням встановлених допусків. На упаковці поруч із номінальними розмірами також вказано заводські розміри. Наприклад: 10х10 см (ширина 980х980 мм). У дужках вказано заводські розміри.
Зносостійкість
Метод визначення неглазурованої плитки визначається стандартом EN ISO 10545.6, а для глазурованої плитки — EN ISO 10545.7 (метод PEI).
Керамічну плитку ділять на 5 видів за зносостійкістю:
PEI I — для використання в місцях з низькою відвідуваністю та відсутністю забруднень, що викликають знос. Наприклад: ванна кімната, спальня.
PEI II — Для площ середнього розміру з низьким та помірним зносом. Наприклад: кабінет, вітальня.
PEI III — підходить для більшості середовищ з помірним та високим рівнем трафіку та помірним рівнем забруднення. Наприклад: кухні, сходи, балкони, холи та невеликі офіси.
PEI IV — підходить для приміщень із високими навантаженнями. Наприклад: ресторани, офіси, магазини, громадські місця (крім зон біля кас та вузьких проходів).
PEI V — найміцніший тип плитки. Ви можете використовувати його будь-де, не турбуючись про лисиці на глазурі.
Пористість та водопоглинання
Види плитки з низьким водопоглинанням більше підходять для використання у вологих або неопалюваних приміщеннях, басейнах та на відкритому повітрі через підвищену морозостійкість.
I клас — низьке водопоглинання (АА менше 3%);
ІІ клас — середнє водопоглинання (АА від 3% до 10%);
категорія III — Високе водопоглинання (АА перевищує 10%).
Коефіцієнт тертя
За параметрами тертя можна визначити слизькість плитки. Назва R із цифрою визначає, в якій місцевості можна використовувати цей вид плитки.
Р9 — робочі місця, під’їзди, сходи, торгові ряди;
Р10 — приміщення громадського та санітарного призначення (кухні, майстерні, гаражі, склади);
Р11 — авторемонтні майстерні, приміщення з вологими підлогами;
R1 — холодильне приміщення.
Чи є різниця між настінною та підлоговою плиткою?
Ванні та душові викладені плиткою, якою також прикрашають кухонні фартухи чи підлоги у коридорах? І у багатьох виникає питання — чи є різниця між настінною і плиткою для підлоги або це універсальне покриття. Докладно розберемо все про цей матеріал.
Плитка для підлоги
Відомо, що підлога витримує найвищі навантаження, особливо в комерційних приміщеннях. На поверхню впливає не лише взуття, а й рівень температури в будинку, частота збирання, наявність меблів, механічних пошкоджень та навіть сонячних променів. Тому матеріали для підлоги повинні відповідати найвищим вимогам.
Поверхні підлоги не повинні бути абсолютно гладкими, особливо на кухні або у ванній кімнаті. А у вітальні після миття підлоги легко посковзнутися та отримати серйозну травму. Саме тому варто розглянути вироби із матовим або текстурованим верхнім шаром. Наприклад, сучасна плитка виглядає як натуральне дерево з дуже реалістичною текстурою, яка не лише естетична, а й досить практична.
Щоб запобігти можливим сколам і тріщинам, верхній шар підлогового покриття виконаний зі спеціальної глазурі. Зазвичай для підлоги використовують один шар кераміки дуже щільної структури. Тому він запобігає розшарування та деформації, а при додатковому покритті глазур’ю виріб обтяжується, тому для стін він точно не підійде.
Плитка для підлоги може бути зовсім різною за дизайнерським рішенням – від однотонних гладких моделей до практично стовідсоткової імітації різних матеріалів. Тут, як і настінних покриттях, між основними частинами можуть бути встановлені декоративні елементи. Все залежить від побажань та смаку дизайнера!
Керамічна плитка для стін
Якщо на підлозі зрозуміло, що повісити на стіну? Якими якостями повинен мати цей матеріал?
По-перше, найпоширеніша товщина цього типу матеріалу становить близько 7 мм. Завдяки такій тонкій конструкції плитка міцно фіксується на стіні і не впаде під дією власної ваги. Але деякі зразки товщі, хоча їх структура схожа на м’який пористий матеріал, тому на вазі це ніяк не позначається. Крім того, цю плитку дуже легко різати та свердлити.
По-друге, коефіцієнт ковзання по стіні не важливий, тому поверхня моделі може бути абсолютно будь-якою. Єдина умова — наявність гарного захисного шару, оскільки стіни теж треба мити, а якщо це кухонний фартух, то на ньому можуть залишитися жирні крапельки, тоді доведеться використовувати спеціальні засоби, які легко руйнують якісні матеріали малоефективні засоби.
По-третє, керамічна настінна плитка буває різних кольорів, форм і дизайнів. Є невеликі прикраси, різні вставки та навіть повноцінні фактурні керамічні панно. Цінителі найвишуканіших керамічних покриттів можуть розглянути арабески, лусочки, полігони, цеглинки, стільники та багато іншого, а то й цілі панелі з готовими візерунками, які легко монтувати.
Настінна та підлогова плитка — відмінності
Однією з найважливіших відмінностей підлогових та настінних покриттів є здатність протистояти волозі, тоді як настінна плитка у цьому плані явно втрачає свою перевагу. Якщо крапнути на його тильну сторону кілька крапель води, вона вбере їх майже повністю. Але це не можна назвати негативним, оскільки чим вище щільність матеріалу, тим він важчий. Крім того, більша частина вологи накопичується на підлозі.
- Настінна плитка крихка, вона не витримує великих навантажень і може тріснути після установки великих предметів. Цегла витримає випробування меблями та сантехнікою.
- Різний рівень зносостійкості. Якщо покласти на підлогу настінну плитку, її блиск швидко потьмяніє.
- Настінна плитка дуже слизька. Це небезпечно, і ви можете отримати травму, якщо послизнетесь та впадете.
Поради експерта
Така різниця у властивостях змушує задуматися, чи виправдається економія, або ситуація призведе до того, що вам доведеться знову купувати і переклеювати плитку для підлоги.
Щоб раз і назавжди розвіяти свої сумніви, ми запитали у професійного плиточника, чи можна укласти настінну плитку як покриття для підлоги.
Чи можна покласти настінну плитку на підлогу
Процес підготовки поверхні під приклеювання плитки для підлоги і настінної плитки дуже схожий. Принципової різниці в роботі майстра немає, використовується той же плитковий клей. Але якщо ви вирішили укласти настінну плитку на підлогу, то не робіть цього, тому що це не має сенсу. Заощаджувати проблематично, пояснює майстер, одна й та сама плитка стоїть по-різному в роздрібних магазинах та інтернет-магазинах. Розумніше витратити час на те, щоб знайти кращу пропозицію і купити відповідну плитку для підлоги. На аргумент про різну зносостійкість плиточники заперечують, що підлогу ми в 20 разів частіше, ніж стіни у ванній, і тому плитка вигоряє по-різному, в цьому немає ніякого секрету.